Економічна складова збереження національної ідентичності в період системної глобалізації

Стан держави Україна і українського суспільства в цілому на сьогоднішній день (літо 2017) такий, що якби ми взялися перераховувати всі негаразди, то їх перелік був би набагато довшим ніж ця стаття ))). Коротко – стан незадовільний.

До сьогодні в Україні, як казав класик, «було запропоновано багато рецептів як досягнути загального щастя. Більшість з них зводилася до зміни кругообігу в суспільстві маленьких зелених папірців»(с) Адамс. От про них і поговоримо…

Щоб уявити собі середовище, в якому перебуває Україна, ми спробуємо окреслити кілька домінуючих тенденцій, котрі задають загальний вектор напряму руху цивілізації.

Отже:

1. Глобаліза́ція (англ. globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. У ширшому розумінні — перетворення певного явища на планетарне, таке, що стосується всієї Землі. Основними наслідками глобалізації є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства.

2. Пришвидшення темпів науково-технічного прогресу.

3. Перехід цивілізації з індустріального способу виробництва в постіндустріальний (з чітким розумінням наступного інформаційного і постінформаційного укладів).

Ці тенденції формують основний комплекс факторів, котрий буде визначати чи збережуться українці в недалекому майбутньому як нація зі своєю самобутньою ідентичністю, мовою, культурою, звичаями і таким ефемерним поняттям як ментальність.

Розписувати про негативи для нації, котрі несуть домінуючі світові тенденції нема потреби. Про них і їх вплив на суспільство є достатньо аналітичного матеріалу. Хто має очі той побачить…(с)

Зауважимо лиш, що із втратою для України (на нинішній день) економіки Донбасу, в держави з’являється шанс менш болісно пройти етап трансформації з індустріального до постіндустріального способів виробництва. Парадокс, але… Давня мудрість каже, що будувати нове «з нуля» є легше, ніж намагатись перебудовувати зруйноване і морально застаріле.

Повернімося до України і спробуємо за безкінечним переліком негативу вичленити базові причини проблем держави та суспільства. На нашу думку однією з основних причин кризового стану є загальна НЕДОВІРА. Задаймо собі питання: кому нині довіряє українське суспільство? Органам законодавчої і виконавчої влади? Ні! Політикам і політичним партіям? Ні. Судам і поліції? Ні. Церкві? Якій з них? Моральним авторитетам нації? А хто вони? Армії? Так, частково…Набагато менше, ніж мало би бути в державі, котра вже третій рік веде війну. Тож кому довіряють українці? Друзям, близьким родичам? Так, частково… Найбільше ж українці довіряють СОБІ! А ще конкретніше – своєму гаманцю. (Що не заважає їм з великою долею недовіри ставитись до національної грошової одиниці).
Задамося питанням: чи можна якимось чином зробити так, щоб фактор недовіри («дружба – дружбою, а грошики – окремо») обернути в позитив. В фактор, котрий поверне ДОВІРУ, збереже надбання і задасть потужну тенденцію в розвитку. Ви скажете, що це нереально. Що ж… спробуємо переконати Вас в протилежному.

Це був короткий вступ… А тепер – про ГРОШІ!

Як відомо, для успішного ведення війни потрібно три речі – гроші, гроші і ще раз гроші. (Війну ми розглядаємо не тільки в мілітарному прояві, а як тотальний фактор протистояння в обороні всього СВОГО від зазіхань ЧУЖОГО)

«Гроші, гроші… а де їх взяти? Гроші можна намалювати. Можна вкрасти і позичати… Саме гірше грошей не мати»(с) Кузьма Скрябін

На початку визначимося з поняттями – що таке гроші? Вікі дає таке визначення: «Гро́ші — особливий товар, що є загальною еквівалентною формою вартості інших товарів та послуг. «В різні часи грошима були морські ракушки, спеціальним чином оброблені кам’яні пластинки, монеті із золота та інших металів… і навіть сіль чи луковиці тюльпанів. Не дивлячись на всю ту різноманітність і примітивність гроші зі своєю функцією справлялися. Але з розвитком суспільства вимоги до грошей змінювались. Трохи більше 100 років тому роль грошей стали виконувати паперові казначейські білети, котрі друкує національний банк країни-емітента. Нині паперові гроші (готівкові і безготівкові) є єдиним законним засобом платежу у всіх країнах світу і є головним універсальним мірилом вартості.

Отже, з першою тезою Кузьми розібралися – так, їх дійсно можна намалювати!

Але що ж робить маленькі кольорові папірці грошима? Будь які гроші забезпечені виключно вірою в те, що їх можна буде обміняти на будь що інше. Фактично гроші - це матеріалізована ДОВІРА. Саме та довіра, котрої так бракує нині Україні. Рівень довіри до національних грошей ми могли недавно спостерігати переглядаючи електронні декларації верхівки панівного режиму. Тотальна більшість з них утримує свої «чесно зароблені заощадження» в матеріальних цінностях та валютах інших держав. Нам наочно було продемонстровано, що т.зв. «иліта» не має жодної довіри до грошей, котрі сама ж емітує. Збереження накопичень в національній валюті іншої держави (найбільшої, на нинішній день, світової потуги) є чітким підтвердженням тези про вплив деструктивних глобалізаційних процесів на державу Україна і її громадян.

Читаючи декларації верхнього прошарку чиновництва в середовищі манюпасів виникало глибоке обурення. Вкотре було запропоновано безліч рецептів як змінити ситуацію: від – «всіх розстріляти» до - «нічого не змінювати». Середньостатистична думка зійшлась на тому, що вкотре треба робити революцію і приводити ситуацію в країні до більш-менш пристойного вигляду. Але задамося питанням – чи поверне чергова революція ДОВІРУ в країні? Дуже сумнівно… Зазвичай в часи революцій і суспільних потрясінь рівень довіри в суспільстві падає. А до грошей – падає катастрофічними темпами… То що ж робити для того, щоб були «і вівці цілі, і вовки ситі»? Щоб вирівняти соціальний дисбаланс в країні і не дати ворогу можливості скористатися моментом хаосу при зміні влади в країні?

Ми пропонуємо розглянути варіант еволюційного шляху

Пришвидшення темпів технологічного розвитку привнесло в наше життя таке поняття як криптовалюта. Наразі привнесло ще не всім, але, як відомо, «майбутнє вже тут, але воно нерівномірно розпреділене» (с)

Ми свідомо упустимо історію виникнення, шлях становлення і капіталізації першої реальної криптовалюти Bitcoin, а також її аналогів. Також не будемо заглиблюватись в технологічні аспекти криптографії, майнінгу і біржових курсів. Інформації по темі є більш ніж достатньо. Просто констатуємо – воно працює! Відразу перейдемо до висновків… Ми стверджуємо, що таке явище, як електронна криптовалюта, відбулося. І вплив криптовалют на майбутнє світової економіки і систему взаєморозрахунків в суспільстві буде зростати. Поява аналогів Bitcoin(а) (як наднаціональних так і національних) буде сприяти відходу на задній план фінансових інституцій, котрі формували світовий економічний тренд останнє століття – банків та інвестиційних фондів, котрі обслуговували індустріальну цивілізацію. А також буде в економічних процесах сприяти виходу на передній план корпоратократії, великим нет-середовищам та торговим мережам і дрібним постіндустріальним виробникам. Це об’єктивний процес - такий невблаганний шлях зміни індустріального способу виробництва на постіндустріальний.

Що ж ми отримаємо в результаті таких процесів?

Класичні держави поступово втратять свою роль формування суспільного стержня і «володарями умів» виступлять ієрархічні корпорації, напівієрархічні торгові мережі і аморфні соцмережі.

Як відомо – «хто платить, той і замовляє музику»… Ще зовсім недавно українське суспільство «танцювало» за москальський рубЕль. Так само як і нині «танцює» за американський долЯр… Якщо не почати роботу вже сьогодні, то за відносно невеликий проміжок часу ми отримаємо набагато подробленіше українське суспільство ніж воно є нині. Спільність громадян буде розділена на безліч середовищ за інтересами – дрібних і великих, економічних, ідеологічних, корпоративних, релігійних, ігрових і т.д. і т.п. І більшість з них будуть наднаціональними… І кожне з середовищ буде прагнути максимальної самодостатності. Тобто – емітувати свої власні еквіваленти грошей для задоволення потреб свого членства. Сформується складна структура купівлі-продажу віртуальних валют і відповідно їх вартість. І в тому «керованому хаосі» поняття нація і національність втопляться так само, як нині тоне слово правди в морі слів брехливих «незалежних» медіа…

Цей наш песимістичний прогноз є без врахування технологій віртуальної реальності, котрі несе нам технологічний процес і котрі вже на підході. З входженням віртуальної реальності в побут процес атомізації суспільства, виникнення і розпад віртуальних середовищ буде прогресувати шаленими темпами. Це одна сторона медалі… А інша полягає в тому, що подрібнення суспільних груп буде сприяти поширенню великих цивілізаційних проектів. Насамперед американського і китайського. Можливо – умовного «мусульманського». (За умови, що т.зв. «цивілізований світ» буде й надалі терпіти фундаменталістів, а не розбомбить «халіфат» вщент і не відкине його назад в середньовіччя.)

Ми констатуємо: світові тенденції розвитку ведуть до денаціоналізації, втрати ідентичності і до поглинання менших культур більшими.

Яка ж доля чекає на Україну, як державу, і українців як націю?

З точки зору сьогоднішнього дня прогноз невтішний – втрата перспектив розвитку призведе до зменшення популяції українців і їх асиміляції і денаціоналізації. В кращому випадку залишаться невеликі віртуальні середовища, котрі будуть культивувати десь мову, десь давні звичаї і традиції, десь – адаптовувати до своїх потреб культурні надбання минулих епох. Але все це буде на рівні хоббі і причуд.

Зберегти достатньо велике українське середовище з його мовою, наукою і культурою можна буде виключно через міцний економічний зв*язок між членами середовища.

Тому повертаємось знову до грошей

На нинішній день значна частина економіки держави знаходиться в т.зв. «тіні». Тобто товари і послуги продукуються, але в статистичні дані не потрапляють і виробники податків зі своєї діяльності не платять. Звідси випливає парадоксальна ситуація, коли за офіційними даними рівень життя в Україні є на рівні африканських країн, але в реальності він є на нижній межі європейського. Відповідно – значна частина транзакцій купівлі-продажу між виробниками і між виробник-споживач відбувається також в «тіні». Для розрахунку використовується національна грошова одиниця гривна, а також т.зв. «конвертована валюта» - грошові одиниці провідних світових країн-емітентів. Бюрократична складова законів так чи інакше впливає на обіг тих коштів – банки, податкова та інші бюрократичні інстанції значною мірою живляться з того обігу. В цілому ми констатуємо, що система заборон, довідок, перевірок і т.п. суттєво гальмує розвиток економіки держави. Для уникнення постійних проблем з держапаратом виробники товарів та послуг вже почали використовувати такий зручний інструмент як криптовалюти. Ми стверджуємо, що цей процес буде пришвидшуватись і поширюватись. В якийсь момент він піде лавиноподібно і «держава» в особі бюрократії і чиновництва опиниться банкротом. Це не є добре, бо результатом буде хаос і безпорядки. Особливо це буде небезпечно якщо рівень ДОВІРИ до політичних інституцій (партій, гром. орг.) буде таким як нині або й ще нижчим. Це спричинить відсутність згуртованої спільноти однодумців, котрі зможуть взяти на себе тягар відповідальності по виведенню держави з кризи.

ТО як же ж нам пройти неушкодженими між Силою хаосу чергової соціальної революції і Хабридою хаосу при банкрутстві держави?

Давайте пофантазуємо!

Уявімо собі, що в державі ВЖЕ створена НАДІЙНА криптовалюта, котра обслуговує велику к-сть громадян в їх повсякденному житті. Які будуть наслідки? Звичайно, що буде недоотримання податків до держбюджету. І то серйозне! Пенсійний фонд, вчителі і решта бюджетників отримають відчутний удар по кишені… Але! Швидкість обігу коштів і, як наслідок, зростання виробництва товарів та послуг значною мірою компенсують втрати громадян. Звичайно, це призведе до зміни деяких уставлених стереотипів. Але катастрофи не буде! Створення громадських кредитних спілок, страхових співтовариств та фондів взаємодопомоги буде тою прокладкою, котра пом’якшить удар.

Які будуть наслідки в суспільній сфері?

Якщо пофантазувати далі, то можемо зробити висновок, що цілком ймовірним є виникнення політичної структури, котра буде захищати інтереси користувачів криптовалюти. І що найцікавіше – фінансування апарату політичної структури може бути побудовано на тому ж самому принципі абсолютної відкритості, прозорості і ДОВІРИ як і функціонування криптовалюти. По інакшому бути просто не може, бо віртуальна валюта чогось варта і працює тільки при абсолютній ДОВІРІ її користувачів до чесності і відкритості системи. Ми також можемо уявити собі фінансування суспільством наукових і культурологічних проектів, котрі стануть перепоною на шляху до асиміляції і денаціоналізації.

Якщо вульгаризувати і спримітизувати план в кількох словах, то він полягає в тому, щоб системою паралельних грошей охопити більшість транзакцій в середині суспільства і у відповідний момент перебрати на себе політичну владу в країні. Не доводячи ситуацію до економічного банкротства чи соціального вибуху.

Ми стверджуємо, що критична маса потенційних споживачів національної криптовалюти в Україні є вже зараз. Більше того – саме через величезний «тіньовий» товарообіг Україна нині є в кращій ситуації ніж навіть більшість європейських держав, де криптовалюти не мають аж такої необхідності конкурувати з грошовими одиницями що їх емітують державні національні банки.

Якщо пофантазувати ще далі, то після зміни і СПРОЩЕННЯ існуючого нині бюрократично-олігархічного режиму шляхом еволюційної заміни на паралельний ефективніший, ми отримаємо суспільство українців, котрі повірять у власні сили. Громада, об’єднана ДОВІРОЮ громадянина до держави, один до одного і всіх до всіх, усвідомить себе як єдине ціле і отримає великий стимул для виборювання свого місця в нових цивілізаційних умовах. Звичайно, що багатомільйонна спільнота УКРАЇНЦІ буде в середині ділитись на багато дрібних підмножин за інтересами. Але велике СПІЛЬНЕ стане запорукою виживання нації в недалекому майбутньому.

p.s. Вдумлий читач, що осилив стільки букв, задасть резонне питання – а що з податками? А нічо! В державі, де ефективно працює економіка і йде зростання валового продукту хоча б 5% на рік, податки НЕ ПОТРІБНІ! Видатки на оборону і мінімальний держапарат НАЙНЯТИХ МЕНЕДЖЕРІВ покриваються за рахунок інфляції. В нашому випадку – додатковим емітуванням криптовалюти.

Але то вже тема іншої статті.

Богдан Салій, митець

Джерело: facebook

Найбільше читають

logo


facebook google rss

Аналітичне видання: analityka.today

E-mail редакції: analityka.today@gmail.com

Вверх