Забудова «Львівприладу» - підготовка до диверсійних дій

У Львові активісти вимагають повернути у державну власність колишнього промислового гіганта.

Вся історія розпочалася у 2007 році, коли завод «Львівприлад», що свого часу забезпечував роботою майже 10 тис. львів’ян, був проданий «з молотка» харківському ТзОВ «Фірма «Північ ЛТД», а точніше, фірмі Добкіна і Кернеса. Ціна продажу ДП «Львівприлад» становила всього 16,8 млн.гривень.

Гігант, що забезпечував електронним обладнанням всі атомні станції СССР, виготовляв обладнання для потреб військової промисловості прийшов до остаточного занепаду. Сьогодні на місці “Львівприладу”, під боком в Національної академії сухопутних військ, росіяни мають намір збудувати елітний житлово-офісний комплекс.

 З 21 грудня 2015 року по 18 січня 2016 року Львівською міською радою анонсувалось громадське слухання щодо врахування громадських інтересів під час розроблення детального плану території на розі вул. Стрийської–Академіка А.Сахарова у м. Львові, метою якого є реальне використання територій промислово-комунальної зони колишнього заводу «Львівприлад», зміна цільового і функціонального її призначення і перетворення її на квартал багатоквартирної житлової забудови, з будівництвом сучасного офісного центру з багаторівневим паркінгом та іншими інфраструктурними об’єктами.

Як виявилося, інвестор вже має необхідні ухвали Львівської міської ради попереднього скликання щодо відведення земельної ділянки під будівництво. А на громадських слуханнях, від розробника проекту, активісти довідуються, що проект забудови території заводу – не перший. Попередній варіант розроблявся ще перед самим продажем заводу. Чи знали про це представники Фонду держмайна, які поспішали з продажем заводу? Що продавали за безцінь – завод-банкрут, чи декілька гектарів дорогоцінної землі в історичному ареалі Львова? Мабуть, ці питання, мають поставити чиновникам правоохоронні органи.

Інвестором запланованого будівництва, як виявилося, є офшорна кіпрська фірма, кінцевим вигодонабувачем якої є громадянка Росії Л.Саламатіна. І тут в виникає питання, яке мало б зацікавити насамперед українські спецслужби. Адже земельна ділянка знаходиться на межі з Академією сухопутних військ ім. Гетьмана Сагайдачного, де навчають офіцерів, обговорюють військові оборонні стратегії, проводять міжнародні переговори, тощо. 

 Врізка: “Будь-які об’єкти, зведені на території колишнього військового заводу і на межі з Націона́льною акаде́мією сухопу́тних ві́йськ і́мені ге́тьмана Петра́ Сагайда́чного за кошти російського походження, можна опосередковано розцінювати як підготовку до диверсійних заходів”

«Будь-які об’єкти, зведені на території колишнього військового заводу і на межі з Націона́льною акаде́мією сухопу́тних ві́йськ і́мені ге́тьмана Петра́ Сагайда́чного за кошти російського походження, можна опосередковано розцінювати як підготовку до диверсійних заходів. У Львові вже є прецеденти, коли Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України під своїми вікнами має Російське консульство, і значною мірою, те що сьогодні відбувається в країні, є наслідком безпечності наших владоможців», - вважає заступник голови Української народної партії Ольга Давид.

А військові експерти підтверджують, що коли біля академії виросте житловий масив, військові можуть опинитися під ковпаком «прослушки» ворожих спецслужб. Мало того, на території колишнього заводу розміщені два бомбосховища, які можуть врятувати життя понад 3 тис. львів’ян, які проживають в радіусі півкілометра. Натомість проектанти вважають, що ці бомбосховища доцільно перетворити на підземні паркінги.

Обстоюючи результати аукціону та «правильність» приватизації державного підприємства «Львівприлад», тодішня голова РВ ФДМУ у Львівській області Н.Ю.Горлач, а нині вона – перший заступник голови РВ ФДМУ у Львівській області, у численних коментарях привселюдно і впевнено заявляла, що договір купівлі-продажу «Львівприладу» передбачає ряд зобов’язань для покупця, зокрема збереження профілю виробництва і робочих місць вона гарантувала не лише на 5 років, а й надалі. Після цих заяв – вісім років мовчанки, хоча закони та інструкції зобов’язують Фонд держмайна максимально прозоро і відкрито контролювати виконання інвестиційних зобов’язань щодо приватизованих держпідприємств, у разі недотримання угод – накладати штрафи і навіть ініціювати повернення у державну власність таких об’єктів. Також передбачено, що об’єкт не може бути перепродано без відома і дозволу фонду держмайна. Проте, жодної публічності та жодного інформування громадськості чи публікації за ці роки так і не було, ще й виявляється акти про виконання інвестиційних зобов’язань підписані ще 2013 року, а об’єкт перепроданий.

На сьогодні на звернення львівських політиків та громадських активістів до Президента,  Генеральної прокуратури, Національного антикорупційного бюро України та СБУ надійшли відповіді, які, на жаль не підтверджують  активності чи бажання розслідувати ситуацію з «Львівприладом». Пересічний громадянин усміхнеться, мовляв, вже нічого не зробиш - завод не повернеш, виробництво не відновиш. Але так не можуть думати, наприклад, політики, державні діячі, правоохоронні органи.

Врізка:  “Майно заводу потрібно повернути в державну власність і передати Національній академії сухопутних військ ім. Гетьмана Сагайдачного для розширення наукової і навчальної бази підготовки офіцерів”

«Історія «Львівприладу» може стати показовою для всієї України, як колись стала реприватизація, наприклад, «Криворіжсталі». «Необхідне розслідування бездіяльності чиновників Фонду держмайна і можливі їх корупційні дії, пов’язані з такою бездіяльністю. Двадцять п’ять років тому, коли Україна обирала шлях незалежної держави, ми знали, що ми є найбагатшою республікою колишнього СРСР. Сьогодні суспільство, правоохоронні органи, виконавча влада мають докласти всіх зусиль, для того щоб назвати конкретні прізвища осіб, які зруйнували промисловий потенціал країни, зруйнували економіку, розслідувати чи це були свідомі диверсійні дії і назвати, нарешті все своїми іменами. Інакше, ці люди залишатимуться у владі, продовжуватимуть продавати за безцінь державне майно,  представляти країну на так-званих мирних переговорах і продовжувати звинувачувати у всіх бідах країни не себе – а «корумповане українське суспільство»,- вважає заступник голови УНП Ольга Давид.

Яка ж має бути державницька позиція стосовно ситуації з «Львівприладом»? - запитаєте ви. Представники УНП вважають, що майно заводу потрібно повернути в державну власність і передати Національній академії сухопутних військ ім. Гетьмана Сагайдачного для розширення наукової і навчальної бази підготовки офіцерів.   

logo


facebook google rss

Аналітичне видання: analityka.today

E-mail редакції: analityka.today@gmail.com

Вверх