Невідворотність покарання рятуватиме життя

7 лютого 2016 року в місті Києві сталася подія за наслідками якої спостерігає країна уже більше місяця. Патрульна поліція, переслідуючи порушників, відкрила вогонь і смертельно поранила пасажира переслідуваного авто. Суспільна думка розділилася на тих, хто підтримує поліцію і тих, хто вважає дії поліцейських неправомірними.

Здавалося б все зрозуміло, і схеми подій, і запис переговорів машин поліції, і відео з камери поліцейського, чого раніше за історію незалежної України не було.

Але хочемо дати оцінку з точки зору причинно-наслідкового зв’язку.  Розібратися з головним питанням «Чому це сталось?»

Багато хто вважає - дії водія БМВ це були простим адмінпорушенням. Але є і інша велика група громадян, які вважають це злочином.

Спробуємо дати оцінку свою оцінку діям водія БМВ, оскільки всі події 7 лютого і в подіях після цього мають тісний причинно-наслідковий зв'язок.

Чому автомобіль — це зброя

Сідаючи за кермо автомобіля слід розуміти, що фактично починаєш користуватись зброєю, скажімо для порівняння пістолетом. Чому так? Дуже просто, на дорозі ніхто не застрахований від ДТП, наслідком якого може бути не тільки зіткнення з іншим автомобілем, але й страшніше - це наїзд на іншу людину наслідком чого може бути летальний випадок, або важке каліцтво. І не важливо з чиєї вини це сталось. Такі дії кваліфікуються як так, що призвели до смерті, а отже вбивства. Можуть бути різні інтерпретації — з умислу, чи без умислу. Проте загальний висновок - людина померла під колесами конкретного автомобіля. Отже водій, що втрапив у ДТП,  “своєю зброєю” – «автомобілем-пістолетом» позбавив життя іншу людину.

Крім того саме водій відповідає за життя і безпеку своїх пасажирів. Фактично, під час руху автомобіля здоров’я, безпека і життя залежить від водія. Пасажири повністю покладаються на вміння і безпечність водія.

Хто натиснув на гачок

Коли адвокат загиблого пасажира каже, що його родичі не мають претензій до водія, то варто заперечити бо саме водій БМВ тієї злощасної ночі 7 лютого грався життям своїх пасажирів. Тримаючи в руках «пістолета», що з необережності чи з «психологічно-понтових» мотивів показати «хто за кермом» і хто тут «головний». Саме він і тільки він натиснув на гачок. І саме він натиснув на гачок пістолета поліцейського.

Дії адвоката зрозумілі. Чим більше «демонізується» поліція тим меншу і легшу міру покарання понесе водій БМВ. Не будемо здивовані коли інші свідки, які були пасажирами БМВ теж зроблять заяву про те що не мають претензій до водія.

Наступним моментом, на який варто звернути увагу є те, що під час погоні відповідно до запису переговорів, а пізніше схеми руху БМВ та його переслідування дії водія БМВ могли б призвести до непередбачуваних наслідків від наїзду на пішоходів, ДТП з вини водія БМВ з різними наслідками, виїздами на зупинки пасажирського транспорту. Перелік  можна збільшувати, враховуючи кількість ДТП і наїздів на пішоходів, які за останні роки були здійснені «мажорами» , в тому числі «мажорами у владі».

Загалом же в Україні кількість наїздів на пішоходів у цілком безпечних місцях таких, як пішохідний перехід, тротуар, зупинка громадського транспорту є аномально великою.

Риторичні запитання до прокурора

Коли слухаєш пана прокурора про те, що дії водія БМВ тягнуть лише на санкцію штраф у сумі 200 заробітних плат то виникають неоднозначні питання. Зокрема: Чому 200 не більше, не менше? Скільки  справ було доведених до суду в яких прокуратура яка несе функцію обвинувачення добилась здійснення правосуддя над «мажорами»!?

На всі ці запитання немає відповіді. Як і катастрофічно мало справ, де “сильні світу цього” понесли покарання згідно закону. Можливо саме з цієї причини реформи гальмуються, з’являється дедалі більше роликів з хамовитими “господарями життя”, що проявляють усю свою зневагу до поліції. А самі рядові поліцейські попри намагання, не відчувають зміни системи. Тому є масові порушення правил паркування, особливо в урядовому кварталі. Закон не працює. Страж закону відчуває лише підтримку суспільства, але не має певності, що покаравши чергового мажора, чи чиновника не втратить завтра роботу.

Невідворотність покарання — рятує життя

Що потрібно Україні? Суспільство постійно сподівається і чекає одного – незворотності покарання для усіх хто порушив закон.

Чи порушив закон поліцейський? Очевидно, що дії патрульного поліції були далеко від ідеальних, тих на які налаштовували суспільство, презентуючи нову поліцію. Тому і подія була «позначена» як резонансна.

В діях патрульного видно і відсутність практичного досвіду щодо зупинки такого роду порушників, і поводження зі зброєю зокрема  в частині влучної стрільби. Бракує і етики поводження із затриманими. Проте мета заходів поліцейського була правильною — він захищав суспільство від потенційно небезпечних наслідків дій нетверезого водія.

Очевидно, що поліцейський мав право застосовувати зброю і вчиняти інші дії відповідно до закону та  інструкцій щоб зупинити правопорушника. Адже в ідеалі головна функція правоохоронних органів це захищати і запобігати.

Слідство і суд дадуть оцінку діям правоохоронців. Але можливо саме такі випадки привчатимуть і суспільну думку до того, що законним вимогам поліції потрібно підкорятися, незалежно від того, який соціальний статус ти маєш. Це може бути своєрідним запобіжником і для тих, хто звик порушувати.

Андрій Романчук Юридична фірма “Шевченко, Романчук і партнери”

logo


facebook google rss

Аналітичне видання: analityka.today

E-mail редакції: analityka.today@gmail.com

Вверх